Ми не забудем рік тридцять третій,
Як Україна стогнала від голоду.
Й досі ми чуємо стогін далекий
Голосів, помираючих з голоду
Ми не маємо права забути все це,
Бо весна тридцять третього року
Поклала у землю людину живцем,
Не ступивши назад ані кроку.
Їстиму хліб і молитимусь Богу,
Щоб не було більше лиха такого.
Богу молитись і щиро просити,
Щоб українці завжди були ситі.
Учні Нетішинського професійного ліцею теж запалили свічку пам'яті до Дня пам'яті жертв голодомору та переглянули книжкову виставку "Голгофа голодної смерті. Забуттю не підлягає".
Як Україна стогнала від голоду.
Й досі ми чуємо стогін далекий
Голосів, помираючих з голоду
Ми не маємо права забути все це,
Бо весна тридцять третього року
Поклала у землю людину живцем,
Не ступивши назад ані кроку.
Їстиму хліб і молитимусь Богу,
Щоб не було більше лиха такого.
Богу молитись і щиро просити,
Щоб українці завжди були ситі.
Учні Нетішинського професійного ліцею теж запалили свічку пам'яті до Дня пам'яті жертв голодомору та переглянули книжкову виставку "Голгофа голодної смерті. Забуттю не підлягає".