Руцький Микола Миколайович
Руцький Микола Миколайович (нар. 28 березня 1961 року, Ільпибоки) — український поет, письменник, дослідник УПА.
Народився
28 березня 1961 року в селі Ільпибоки в селянській родині. Його батько
Микола «Довбуш» Руцький (1911–2006) у свій час був господарчим УПА села
Ільпибоки.
Закінчив
Демидівську середню школу, а в 1983 році українське відділення
філологічного факультету Львівського державного університету імені
І.Франка. Працював учителем, науковим співробітником Острозького
історико-культурного музею-заповідника, журналістом, редактором
видавничого центру фірми «Надія», режисером телекомпанії «Руна». Один із
лідерів і засновників Народного Руху на Славутчині. Обирався депутатом
Нетішинської міської та Хмельницької обласної рад народних депутатів 21
скликання. Друкувався у республіканському літературному альманасі
«Вітрила» (1988, 1989), у Хмельницькій антології «Сто поезій ста поетів»
(1992), журналі «Дзвін» у рубриці «Вірші наших читачів» (№ 12, 1992) у
наукових краєзнавчих збірниках «Житомир в історії Волині й України»
(1994) та «Велика Волинь» (1994). Стаття «Останній бій художника УПА
Ніла Хасевича» вийшла у 1996 році в книзі австралійського письменника
українського походження Юрія Борця (Ю. М. Пашківського). Лауреат
Хмельницької обласної премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у
державотворенні» (1996) за дослідницьку роботу в історії
національно-визвольних рухів Волині та Поділля.
Член Національної спілки письменників України.
Проживає у місті Нетішині, Хмельницької області.
Книги
«Куди ідеш» (1990) — збірка поезій
«Музика одинокого серця» (1992) — поезія і проза
«На переломі» (1993) — літопис національно-демократичного руху Славутчини (1993)
«Коли ви вмирали вам дзвони не грали» (1994) — документальна повість
«Голгофа» (1996) — проза
«Вертеп смерті» (2003) — історична повість
«Вони виборювали волю України» (2009) — документальна проза
